Навчання письма-складова вивчення рідної мови

              Навчання письма-складова частина всього змісту навчання рідної мови у початковій школі. Його не можна розглядати ізольовано :воно тісно пов’язане  з навчанням читати,з правописом,розвитком усного і писемного мовлення.

              Письмо комплексний вид навчальної діяльності. Воно складається з багатьох структурних компонентів,умінь і навичок,оволодіння якими – складний ,тривалий процес не тільки для шестирічного, а й для семирічного першокласника,а формування почерку-складна справа взагалі для учнів початкових класів. Навчаючись писати,дитина має оволодіти трьома основними групами навичок , а саме:

а)технічними-уміння правильно користуватися письмовим приладдям , координувати рухи руки , додержувати гігієнічних правил письма;

б)графічними-правильно зображувати букви та їх поєднання , склади , слова , писати букви з правильним нахилом , певної висоти , ширини , рівномірно розміщувати їх у слові , а слова в рядку;

в)орфографічними-визначати звуковий і буквений склад слів , написання яких збігається з вимовою (встановлювати і переводити звуки в буквені знаки).

               Навчання письма учнів відбувається на основі аналітико-синтетичного методу,який передбачає поелементний аналіз букв , зіставлення їх за спільністю чи подібністю елементів , синтез елементів , що становлять той чи інший графічний образ букви. Такий шлях навчання будується на психофізіологічних особливостях дітей саме шестирічного віку.

               Послідовність первинного ознайомлення з буквою наступна:

а)зорове сприймання загального  малюнка(накреслення ) знака;

б)поділ його на основні елементи з точними словесними вказівками вчителя: звідки починати написання знака або його частини , як поєднати ці частини в знаки , як пов’язати з наступним знаком;

в)відтворення знака дітьми.

               Програма 1 класу поділяється на три періоди: добукварний  . або підготовчий,букварний і післябукварний.

               У добукварний період відбувається підготовка дитини до навчання письма.

               У букварний період – навчання письма букв , слів , речень у зошитах з друкованою основою та в зошитах з графічною сіткою.

               Післябукварний період призначений для закріплення й удосконалення набутих навичок письма.

               Підготовчий період може бути довшим чи коротшим , залежно від підготовленості дітей до навчання письма , але обов’язковим. У цей час учитель з’ясовує рівень готовності дітей до навчання писати , вносить корективи в уміння , набуті дітьми до школи , відповідно планує роботу індивідуального , фронтального характеру. Важливою складовою є оволодіння технікою письма , а саме гігієнічними навичками. На перших уроках підготовчого періоду приділяється більше уваги посадці і положенню ручки , зошита  під час письма; поетапне засвоєння назв ліній графічної сітки зошита (основний робочий рядок-верхня і нижня лінії , міжрядкова і похила лінії) і основних складових елементів букв(пряма коротка , подовжена ; пряма із заокругленням вгорі , внизу; петля верхня . нижня , овал , півовал).

               Післябукварний період залежить від тривалості букварного . Навчання письма у післябукварний період полягає в тому ,щоб закріплювати та узагальнювати  й удосконалювати знання ,уміння , навички з письма . набуті у букварний період. На кінець післябукварного періоду важливо , щоб діти могли вільно орієнтуватися у сітці зошита без друкованої основи . приготуватись до процесу письма , розбірливо списати рукописний чи друкований тексти , правильно написати під диктовку слова , уміти писати пунктуаційні знаки , переносити слова по складах , самостійно виправляти графічні та орфографічні помилки , вільно читати свій рукописний текст. Кожна робота , що пов’язана з письмом має починатися з контролю за дотриманням гігієнічних правил письма.

               У букварний період учні оволодівають письмом рукописних малих і великих букв українського алфавіту та пунктуаційних знаків:крапки , знаків оклику , питання , тире , коми. Письмо букв чергується письмом складів . слів та речень . Учні засвоюють друковані та рукописні букви майже одночасно. Послідовність ознайомлення з буквами визначається системою навчання грамоти , яка закладена в Букварі.

               Для навчання 6-річних учнів ефективними є такі прийоми:

- копіювання;

- тактування;

- промовляння(приспівування);

- письмо з рукою вчителя.

Велику допомогу у навчанні письма дітям і учителю може надати зошит з друкованою основою, зошит з калькою.

До уроків навчання грамоти ставляться загально-дидактичні та спеціальні методичні вимоги.

Загально-дидактичні вимоги:

- виховний характер уроку . чіткість виховної мети(які моральні якості будуть розвиватися на даному уроці);

- навчальна мета уроку;

- наступність і перспективність уроку , його зв’язок із попередніми і наступними уроками , його місце серед уроків з даної теми , з розділу програми;

- розмаїття методичних засобів і прийомів роботи ,варіативність роботи над матеріалом , доступність-її цікавий та ігровий характер;

- диференційований та індивідуальний підхід до учнів у процесі уроку; наявність зворотнього зв’язку на всіх етапах уроку;

- навчання учнів прийому розумової праці;

- науковість;

-доступність.

               Спеціальні (методичні) вимоги:

- обов’язковою умовою кожного уроку рідної мови є турбота вчителя про мовленнєве середовище , культурне мовлення , виховання любові до рідної мови , до виразного слова;

- на кожному уроці , як читання , так і письма . обов’язково повинна мати місце робота з розвитку мовлення учнів;

- необхідні елементи уроків навчання грамоти –різноманітні прийоми звукового , буквеного аналізу та синтезу ;

- використання матеріалів для зразка(додаткові тексти . уривки з творів поетів та письменників української та зарубіжної літератури , фольклор;

- уроки читання і письма складають нерозривну єдність , тобто реалізується принцип наступності і перспективності.

Загальна структура уроку письма має відповідати сформульованій темі, тобто , відображати провідний принцип аналітико-синтетичного методу навчання-від звука до букви .